розсувний

РОЗСУВНИ́Й, а́, е́.

Який можна розсувати (у 2 знач.).

Проблему переходу рухомого складу з однієї ширини колії на іншу можна вирішувати різними способами: – заміна візків з колісними парами на відповідну ширину колії; – застосування ходових частин з розсувними колісними парами (з наук.-попул. літ.);

// Який можна розкладати або розставляти, розгинаючи, розтягуючи в місцях згинів, з'єднань.

– В одному місті ми залишили чудовий-пречудовий буфет.., у третьому – розсувний стіл, на якому сміливо можна влаштувати змагання ковзанярів (М. Ю. Тарновський);

Фотографічний апарат під час знімання встановлюють на штативі з розсувними ніжками (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсувний — розсувни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розсувний — -а, -е. Якого можна розсувати (у 2 знач.). || Якого можна розкладати або розставляти, розгинаючи, розтягуючи в місцях згинів, з'єднань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсувний — Розсувни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розсувний — РОЗСУВНИ́Й, а́, е́. Який можна розсувати (у 2 знач.); // Який можна розкладати або розставляти, розгинаючи, розтягуючи в місцях згинів, з’єднань. — В одному місті ми залишили чудовий-пречудовий буфет.. Словник української мови в 11 томах