розсуватися

РОЗСУВА́ТИСЯ, а́ється і рідше, недок., РОЗСО́ВУВАТИСЯ, ується і РОЗСУ́НУТИСЯ, неться, док.

1. Розступатися, розходитися, посуватися в сторони, даючи прохід, звільняючи місце.

Селяни звернули увагу на добре озброєних козаків і почали розсуватися, даючи їм прохід до стола (Іван Ле);

Побачивши князя, застольники мляво розсовуються, даючи йому місце (П. Загребельний);

Федорка сіла несміливо, куди Маруся її підвела, а дівчата розсунулися – дали їй місце (А. Головко).

2. Посуваючись у різні боки, роз'єднуватися, розтулятися (про що-небудь зімкнуте, стулене).

Розвідник спинився коло дубків. Розсувається гілля, і з зелені в плямистій маскувальній одежі вилазить .. Маслюк (І. Багмут);

Бруньки спочатку бубнявіють. Потім у них розсуваються лусочки і з'являються зелені скручені листочки молодого пагона (з навч. літ.);

Знову прозвучав дзвінок, розсунулась завіса, і вистава почалася (О. Донченко);

Позаду нечутно розсунулася портьєра (А. Крижанівський);

Електричка підпливла безшумно .. Розсунулися двері (В. Дрозд).

3. Розширятися, збільшуватися (про площу, розміри чого-небудь).

Яма тим часом розсувалася щораз більше. Вечором замітив Данило, що половина єго [його] дому стоїть над безоднею (С. Ковалів);

Поле, залите таємним молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед нами (В. Винниченко);

Ще привабніша, запашніша здалася йому весна, веселіші дикі вигуки птахів і немов ширше розсунувся перед ним простір поля (Л. Смілянський);

Струменіла блакитна долина, і світ, здавалося, розсунувся ширше (І. Цюпа);

// Розтягуватися в усмішці (про рот, губи).

Андрій просяяв, і губи в його [нього] почали розсуватися в широченну осмішку (С. Васильченко);

// перен. Розширюючись, робити що-небудь багатшим за складом, змістом (про межі, рамки і т. ін. чогось).

У залі панував з'їздівський дух. Тому рамки порядку денного швидко розсунулись (з газ.).

4. Обвалюючись, розсипаючись і т. ін., руйнуватися, розвалюватися.

Гора .. розсувалася і ставала звичайнісінькою купою безладно накиданого груддя (П. Колесник);

Балашова хата була мала й стара, вона розсунулась, випнула задвіркову стіну і ніби присіла на одпочинок (І. Нечуй-Левицький);

Вдався Улас до сільського господарства зовсім непридатним. Заставлять його сіно на гарбу класти, накладе так, що тут же й розсунеться (Григорій Тютюнник);

// розм. Розсмикуватися, розв'язуватися (про що-небудь зав'язане).

На шиї [Воронюка] теліпався, розсунувшись, зім'ятий шовковий галстук (С. Васильченко).

5. розм. Розсмикуватися, розв'язуватися (про що-небудь зав'язане).

На шиї [Воронюка] теліпався, розсунувшись, зім'ятий шовковий галстук (С. Васильченко).

6. тільки недок. Пас. до розсува́ти, розсо́вувати.