1. Словник української мови в 11 томах

розсувний

РОЗСУВНИ́Й, а́, е́. Який можна розсувати (у 2 знач.);

// Який можна розкладати або розставляти, розгинаючи, розтягуючи в місцях згинів, з’єднань.

— В одному місті ми залишили чудовий-пречудовий буфет.., у третьому — розсувний стіл, на якому сміливо можна влаштувати змагання ковзанярів (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 367);

Фотографічний апарат під час зйомки установлюють на штативі з розсувними ніжками (Курс фізики, І, 1957, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсувний — розсувни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розсувний — -а, -е. Якого можна розсувати (у 2 знач.). || Якого можна розкладати або розставляти, розгинаючи, розтягуючи в місцях згинів, з'єднань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсувний — РОЗСУВНИ́Й, а́, е́. Який можна розсувати (у 2 знач.). Проблему переходу рухомого складу з однієї ширини колії на іншу можна вирішувати різними способами: – заміна візків з колісними парами на відповідну ширину колії;... Словник української мови у 20 томах
  4. розсувний — Розсувни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)