розтикатися
РОЗТИ́КАТИСЯ див. розтика́тися.
РОЗТИКА́ТИСЯ, а́ється, і РОЗТИ́КУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТИ́КАТИСЯ, ається, док., розм.
Пас. до розтика́ти, розти́кувати, розти́кати.
Словник української мови (СУМ-20)РОЗТИ́КАТИСЯ див. розтика́тися.
РОЗТИКА́ТИСЯ, а́ється, і РОЗТИ́КУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТИ́КАТИСЯ, ається, док., розм.
Пас. до розтика́ти, розти́кувати, розти́кати.
Словник української мови (СУМ-20)