розтиратися
РОЗТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗТЕ́РТИСЯ, зітру́ся, зітре́шся; мин. ч. розте́рся і розіте́рся, лася, лося; док.
1. Розтирати себе чим-небудь.
Пірнув хлопець раз-другий, дух йому парою забиває, а він розтирається Гафійчиним віничком (Л. Юхвід);
Як добре після .. душу розтертися шорстким сухим рушником, щоб шкіра горіла і хвиля приємного ніжного тепла розливалась по всьому тілу (В. Собко).
2. Дробитися на дрібні частини, подрібнюватися тертям (про предмети).
Був шаг, та в кишені розтерся (прислів'я).
3. тільки недок. Пас. до розтира́ти.
Словник української мови (СУМ-20)