розтиратися

РОЗТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗТЕ́РТИСЯ, зітру́ся, зітре́шся; мин. ч. розте́рся і розіте́рся; лася, лося; док.

1. Розтирати себе чим-небудь.

Пірнув хлопець раз-другий, дух йому парою забиває, а він розтирається Гафійчиним віничком (Юхвід, Оля, 1959, 45);

Як добре після.. душу розтертися шорстким сухим рушником, щоб шкіра горіла і хвиля приємного ніжного тепла розливалась по всьому тілу (Собко, Стадіон, 1954, 114).

2. Дробитися на дрібні частини, подрібнюватися тертям (про предмети).

Був шаг, та в кишені розтерся (Укр.. присл.., 1963, 21).

3. тільки недок. Пас. до розтира́ти.

Значення в інших словниках

1. розтиратися — розтира́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розтиратися — -аюся, -аєшся, недок., розтертися, -зітруся, -зітрешся; мин. ч. розтерся і розітерся; -лася, -лося: док. 1》 Розтирати себе чим-небудь. 2》 Дробитися на дрібні частини, подрібнюватися тертям (про предмети). 3》 тільки недок. Пас. до розтирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтиратися — РОЗТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗТЕ́РТИСЯ, зітру́ся, зітре́шся; мин. ч. розте́рся і розіте́рся, лася, лося; док. 1. Розтирати себе чим-небудь. Пірнув хлопець раз-другий, дух йому парою забиває, а він розтирається Гафійчиним віничком (Л.  Словник української мови у 20 томах