розтирач
РОЗТИРА́Ч, а, ч.
1. Те саме, що розтира́льник.
2. Знаряддя для розтирання чого-небудь.
На поселенні виявлено численні кам’яні знаряддя праці — розтирачі,.. клини, точильні камені (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 77).
Словник української мови (СУМ-11)