розтоптування

РОЗТО́ПТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розто́птувати.

Вони [поляки Західної України] втратили свої квартири, чесно зароблене або успадковане майно, нерідко речі першої необхідності. Фізичні муки при цьому посилювались моральним приниженням, цинічним розтоптуванням людської та національної гідності (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. розтоптування — розто́птування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розтоптування — -я, с. Дія за знач. розтоптувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови