розтривоженість

РОЗТРИВО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. розтриво́жений.

Дедалі більший неспокій, розтривоженість у всьому. Везуть поранених, бредуть біженці, гуркочуть грузовики з боєприпасами (О. Гончар);

Розтривоженість запанувала у Вероні від першого дня перебування там імператриці (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. розтривоженість — розтриво́женість іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розтривоженість — -ності, ж. Стан за знач. розтривожений.  Великий тлумачний словник сучасної мови