розтривоженість

розтриво́женість

-ності, ж.

Стан за знач. розтривожений.

Значення в інших словниках

1. розтривоженість — розтриво́женість іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розтривоженість — РОЗТРИВО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розтриво́жений. Дедалі більший неспокій, розтривоженість у всьому. Везуть поранених, бредуть біженці, гуркочуть грузовики з боєприпасами (О. Гончар); Розтривоженість запанувала у Вероні від першого дня перебування там імператриці (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах