розтривожуватися
РОЗТРИВО́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм.
1. Ставати стривоженим, неспокійним, починати хвилюватися.
Розтривожився Дмитрій, збентежився. Під таку злу руку ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (А. Хижняк);
Чогось такий жаль охопив мене за цими лісами .. і за отими красноголовцями, які будуть тебе виглядати в жнива, що я зовсім розтривожився (М. Стельмах);
// Сповнюватися тривогою, неспокоєм, хвилюванням (про душу, серце).
Нимидора прокинулась і почувала, що її душа розтривожилась (І. Нечуй-Левицький).
2. тільки недок. Пас. до розтриво́жувати.
Словник української мови (СУМ-20)