розтривожуватися
РОЗТРИВО́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм.
1. Ставати стривоженим, неспокійним, починати хвилюватися.
Розтривожився Дмитрій, збентежився. Під таку злу руку ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (А. Хижняк);
Чогось такий жаль охопив мене за цими лісами .. і за отими красноголовцями, які будуть тебе виглядати в жнива, що я зовсім розтривожився (М. Стельмах);
// Сповнюватися тривогою, неспокоєм, хвилюванням (про душу, серце).
Нимидора прокинулась і почувала, що її душа розтривожилась (І. Нечуй-Левицький).
2. тільки недок. Пас. до розтриво́жувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтривожуватися — розтриво́жуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розтривожуватися — -уюся, -уєшся, недок., розтривожитися, -жуся, -жишся, док., розм. 1》 Ставати стривоженим, неспокійним, починати хвилюватися. || Сповнюватися тривогою, неспокоєм, хвилюванням (про душу, серце). 2》 тільки недок. Пас. до розтривожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтривожуватися — РОЗТРИВО́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. 1. Ставати стривоженим, неспокійним, починати хвилюватися. Розтривожився Дмитрій, збентежився. Під таку злу руку ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (Хижняк... Словник української мови в 11 томах