1. Словник української мови у 20 томах

розтриножений

РОЗТРИНО́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розтрино́жити;

// у знач. прикм.

Першими осідлали розтриножених коней Васько Циган, Клавка і агроном Метелиця (Ю. Мокрієв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтриножений — розтрино́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розтриножений — РОЗТРИНО́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розтрино́жити; // У знач. прикм. Першими осідлали розтриножених коней Васько Циган, Клавка і агроном Метелиця (Мокр., Слід.., 1969, 132). Словник української мови в 11 томах