розтривожувати

РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що.

1. кого. Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось.

[Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (І. Нечуй-Левицький);

– Ти, знову розтривожив себе!.. Чи не послати за лікарем?.. (М. Хвильовий);

Зникнення Сергійка розтривожило Надію (Яків Баш);

// що. Сповнювати тривогою, неспокоєм, хвилюванням (душу, серце).

Прогулянка не дала [Миколі] заспокоєння, навпаки, ще більше розтривожила душу (В. Гжицький);

Гасне, гасне синій вечір вдалині, Думи серце розтривожили мені (Л. Забашта).

2. кого. Приводити в рух, дію, виводити зі стану спокою, нерухомості.

– Як джмелів, розтривожили ми їх [гайдамак]. Розповідають, що з самої ночі гасають по місту (А. Головко);

// перен. Посилювати прояв чого-небудь.

Рорзтривожити почуття.

3. розм. Торкаючись хворого місця, уражати його.

Розтривожити рану;

// Посилювати чим-небудь відчуття болю.

Увесь час ввижалося [хворому], ніби палату сповиває сіруватий туман. І хоч гуртовий огляд аж он як розтривожив біль, та коли пішли лікарі, туман зараз же погустішав... (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтривожувати — розтриво́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтривожувати — -ую, -уєш, недок., розтривожити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось. || Сповнювати тривогою, неспокоєм, хвилюванням (душу, серце). 2》 Приводити в рух, дію, виводити зі стану спокою, нерухомості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтривожувати — ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого... Словник синонімів української мови
  4. розтривожувати — РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось. [Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах