розтривожувати
РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось.
[Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Н.-Лев., II, 1956, 508);
Зникнення Сергійка розтривожило Надію (Баш, На.. дорозі, 1967, 145);
// Сповнювати тривогою, неспокоєм, хвилюванням (душу, серце).
Прогулянка не дала [Миколі] заспокоєння, навпаки, ще більше розтривожила душу (Гжицький, Вел. надії, 1963, 311);
Гасне, гасне синій вечір вдалині, Думи серце розтривожили мені (Забашта, Вибр., 1958, 163).
2. Приводити в рух, дію, виводити зі стану спокою, нерухомості.
— Як джмелів, розтривожили ми їх [гайдамак]. Розповідають, що з самої ночі гасають по місту (Головко, II, 1957, 619);
// перен. Посилювати прояв чого-небудь.
Перші літературні успіхи ще більше розтривожили егоїзм кандидата в доморощені паничі і сприяли рельєфнішому усвідомленню ідеалу панства (Мельн., Поріддя.., 1959, 8).
3. розм. Торкаючись хворого місця, уражати його;
// Посилювати чим-небудь відчуття болю.
Увесь час ввижалося [хворому], ніби палату сповиває сіруватий туман. І хоч гуртовий огляд аж он як розтривожив біль, та коли пішли лікарі, туман зараз же погустішав… (Шовк., Людина.., 1962, 353).
Значення в інших словниках
- розтривожувати — розтриво́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтривожувати — -ую, -уєш, недок., розтривожити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось. || Сповнювати тривогою, неспокоєм, хвилюванням (душу, серце). 2》 Приводити в рух, дію, виводити зі стану спокою, нерухомості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтривожувати — РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. 1. кого. Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось. [Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (І. Словник української мови у 20 томах
- розтривожувати — ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого... Словник синонімів української мови