розтривожувати
розтриво́жувати
-ую, -уєш, недок., розтривожити, -жу, -жиш, док., перех.
1》 Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось.
|| Сповнювати тривогою, неспокоєм, хвилюванням (душу, серце).
2》 Приводити в рух, дію, виводити зі стану спокою, нерухомості.
|| перен. Посилювати прояв чого-небудь.
3》 розм. Торкаючись хворого місця, уражати його.
|| Посилювати чим-небудь відчуття болю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтривожувати — розтриво́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтривожувати — РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. 1. кого. Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось. [Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (І. Словник української мови у 20 томах
- розтривожувати — ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого... Словник синонімів української мови
- розтривожувати — РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось. [Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах