розумничок
РОЗУ́МНИЧОК, чка, ч.
Пестл. до розу́мник 1.
[Дорина (з захватом голубить його):] Ах ти, розумничок мій! Лебедику мій білесенький! (Я. Мамонтов);
Громадяни зібралися перед соборною дзвіницею і, утворивши всенародне віче, струшували повітря вигуками: “Батечко ж наш! красень наш! розумничок наш!” (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)