розумничок

РОЗУ́МНИЧОК, чка, ч. Пестл. до розу́мник 1.

[Дорина (з захватом голубить його):] Ах ти, розумничок мій! Лебедику мій білесенький! (Мам., Тв., 1962, 87).

Значення в інших словниках

1. розумничок — розу́мничок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розумничок — див. розумний  Словник синонімів Вусика
3. розумничок — -чка, ч. Пестл. до розумник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розумничок — РОЗУ́МНИЧОК, чка, ч. Пестл. до розу́мник 1. [Дорина (з захватом голубить його):] Ах ти, розумничок мій! Лебедику мій білесенький! (Я.  Словник української мови у 20 томах