розумочок
РОЗУМО́ЧОК, чка, ч., зневажл.
Те саме, що ро́зум 1, 2.
Потеряла [загубила] я віночок Через дурний розумочок Під явором зелененьким З козаченьком молоденьким (з народної пісні);
А червона калиночка крізь ліс подалася; дурний же мій розумочку, що поквапилася (Уляна Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)