розучування

РОЗУ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розу́чувати.

Останнім часом знайомити дітей з музикою почали в перших класах загальноосвітньої школи. Поряд з розучуванням пісень вони слухають музику в магнітофонному запису, пояснення викладача (з наук. літ.);

Першу-ліпшу хвилину використовувала [Люба] на розучування наймоднішого романсу (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. розучування — розу́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розучування — -я, с. Дія за знач. розучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розучування — РОЗУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розу́чувати. Останнім часом знайомити дітей з музикою почали в перших класах загальноосвітньої школи. Поряд з розучуванням пісень вони слухають музику в магнітофонному запису [записі], пояснення викладача (Мист.  Словник української мови в 11 томах