розучування

РОЗУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розу́чувати.

Останнім часом знайомити дітей з музикою почали в перших класах загальноосвітньої школи. Поряд з розучуванням пісень вони слухають музику в магнітофонному запису [записі], пояснення викладача (Мист., 1, 1964, 22);

Першу-ліпшу хвилину використовувала [Люба] на розучування наймоднішого романсу (Ле, Міжгір’я, 1953, 23).

Значення в інших словниках

1. розучування — розу́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розучування — -я, с. Дія за знач. розучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розучування — РОЗУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розу́чувати. Останнім часом знайомити дітей з музикою почали в перших класах загальноосвітньої школи. Поряд з розучуванням пісень вони слухають музику в магнітофонному запису, пояснення викладача (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах