розфукувати

РОЗФУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., що, діал.

Роздмухувати.

У міха зразу якийсь короткий дух, він іще не набрався повітря .. він розфукує вугля [вугілля], а огню не скріплює (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. розфукувати — розфу́кувати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розфукувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Роздмухувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розфукувати — РОЗФУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Роздмухувати. У міха зразу якийсь короткий дух, він іще не набрався повітря, не вложився до праці; він розфукує вугля, а огню не скріплює (Фр., IV, 1950, 187).  Словник української мови в 11 томах