розхватаний
РОЗХВА́ТАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до розхвата́ти.
В одну мить після виходу в світ за свою силу діючу буквально був [“Кобзар” Шевченка] розхватаний, мільйонами рук притулений до серця (П. Тичина);
Цікаві дитячі книжки було швидко розхватано.
Словник української мови (СУМ-20)