розхватати
РОЗХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.
Те саме, що розхапа́ти.
Усе рознесли, розхватали на обіді (Номис);
Як тілько [тільки] вийшла [книга “Кобзар”], то наші земляки зразу її розхватали, і тепер тії [тієї] книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний);
За два-три дні квитки розхватали всі до одного (С. Васильченко);
Готового, зручного для села одягу та взуття в них було мало, так і той розхватали ще зранку (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)