розхватати

РОЗХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що розхапа́ти.

Усе рознесли, розхватали на обіді (Номис, 1864, № 13615);

Як тілько вийшла [книга «Кобзар»], то наші земляки зразу її розхватали, і тепер тії книжки ні за які гроші не добудеш (Мирний, IV, 1955, 339);

За два-три дні квитки розхватали всі до одного (Вас., І, 1959, 345);

Готового, зручного для села одягу та взуття в них було мало, так і той розхватали ще зранку (Кучер, Трудна любов, 1960, 154).

Значення в інших словниках

1. розхватати — розхвата́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розхватати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що розхапати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розхватати — РОЗХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Те саме, що розхапа́ти. Усе рознесли, розхватали на обіді (Номис); Як тілько [тільки] вийшла [книга “Кобзар”], то наші земляки зразу її розхватали...  Словник української мови у 20 томах