розхватаний
РОЗХВА́ТАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розхвата́ти.
В одну мить після виходу в світ за свою силу діючу буквально був [«Кобзар» Шевченка] розхватаний, мільйонами рук притулений до серця (Тич., III, 1957, 126).
Словник української мови (СУМ-11)