розхил

РО́ЗХИЛ, у, ч.

Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь, з'єднаного, скріпленого (циркуля, ножиць і т. ін.).

Якщо дамо циркулеві довільний розхил і, поставивши одну його ніжку вістрям в яку-небудь точку О площини.., обертатимемо циркуль навколо цієї точки, то друга його ніжка з олівцем або пером, що дотикається до площини, опише на площині неперервну лінію (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. розхил — ро́зхил іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розхил — -у, ч. Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь (циркуля, ножиць і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розхил — РО́ЗХИЛ, у, ч. Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь (циркуля, ножиць і т. ін.). Якщо дамо циркулеві довільний розхил і, поставивши одну його ніжку вістрям в яку-небудь точку О площини..  Словник української мови в 11 томах