Орфографічний словник української мови

розхил

ро́зхил

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розхил — -у, ч. Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь (циркуля, ножиць і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розхил — РО́ЗХИЛ, у, ч. Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь, з'єднаного, скріпленого (циркуля, ножиць і т. ін.). Якщо дамо циркулеві довільний розхил і, поставивши одну його ніжку вістрям в яку-небудь точку О площини..  Словник української мови у 20 томах
  3. розхил — РО́ЗХИЛ, у, ч. Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь (циркуля, ножиць і т. ін.). Якщо дамо циркулеві довільний розхил і, поставивши одну його ніжку вістрям в яку-небудь точку О площини..  Словник української мови в 11 томах