Значення в інших словниках
-
розхилений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розхилити. 2》 у знач. прикм. Який розхилився, розчинився. 3》 у знач. прикм. Розкритий, розтулений. 4》 у знач. прикм. Який розкинувся, простягся широко в різні боки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розхилений —
РОЗХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розхили́ти. 2. у знач. прикм. Який розхилився, розчинився (див. розчиня́тися¹). З коридора через розхилені двері виглянула Ориська (Ірина Вільде). 3. у знач. прикм. Розкритий, розтулений.
Словник української мови у 20 томах
-
розхилений —
РОЗХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розхили́ти. 2. у знач. прикм. Який розхилився, розчинився. З коридора через розхилені двері виглянула Ориська (Вільде, Б’є восьма, 1945, 3). 3. у знач. прикм. Розкритий, розтулений.
Словник української мови в 11 томах