розхил

ро́зхил

-у, ч.

Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь (циркуля, ножиць і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. розхил — ро́зхил іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розхил — РО́ЗХИЛ, у, ч. Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь, з'єднаного, скріпленого (циркуля, ножиць і т. ін.). Якщо дамо циркулеві довільний розхил і, поставивши одну його ніжку вістрям в яку-небудь точку О площини..  Словник української мови у 20 томах
3. розхил — РО́ЗХИЛ, у, ч. Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь (циркуля, ножиць і т. ін.). Якщо дамо циркулеві довільний розхил і, поставивши одну його ніжку вістрям в яку-небудь точку О площини..  Словник української мови в 11 томах