розчалка

РО́ЗЧА́ЛКА, и, ж., спец.

Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні.

– Ось тут між крилами [літака] натягнуто стальні стрічки, розчалки, вони кріплять крила (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. розчалка — ро́зча́лка іменник жіночого роду механічна тяга  Орфографічний словник української мови
2. розчалка — -и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розчалка — РОЗЧА́ЛКА, и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні. — Ось тут між крилами [літака] натягнуто стальні стрічки, розчалки, вони кріплять крила (Кучер, Квітує жито, 1938, 134).  Словник української мови в 11 томах