розчалка

РОЗЧА́ЛКА, и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні.

— Ось тут між крилами [літака] натягнуто стальні стрічки, розчалки, вони кріплять крила (Кучер, Квітує жито, 1938, 134).

Значення в інших словниках

1. розчалка — ро́зча́лка іменник жіночого роду механічна тяга  Орфографічний словник української мови
2. розчалка — -и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розчалка — РО́ЗЧА́ЛКА, и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні. – Ось тут між крилами [літака] натягнуто стальні стрічки, розчалки, вони кріплять крила (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах