розчіс

РО́ЗЧІС, чо́су, ч., розм.

Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною.

Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його до розчосу (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. розчіс — ро́зчіс іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розчіс — -чосу, ч., розм. Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розчіс — РО́ЗЧІС, чо́су, ч., розм. Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною. Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його до розчосу (Мирний, IV, 1955, 33).  Словник української мови в 11 томах