розчіпчений
РОЗЧІ́ПЧЕНИЙ, РОЗЧІ́ПЧАНИЙ, а, е, розм.
Без очіпка, з непокритою головою.
За нами сиділа долі якась розчіпчена жінка і хлипала (М. Коцюбинський);
Ті ж і Маруся у вікні; вона розчіпчана (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)