розшнуровуватися
РОЗШНУРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗШНУРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Розв'язуватися, розпускатися (про шнурки, тасьму і т. ін. або про щось стягнене, зав'язане ними).
Завадка раптом зупинився. Ольга подумала, що, може, в нього черевик розшнурувався, бо він звів ногу на підмурок штахетів (Ірина Вільде).
2. Розв'язувати, розпускати на собі шнурівку.
Стомлені офіцери з блаженними осмішками мучеників нашвидку розшнурувались од амуніції, радісно гомоніли і, падаючи на постіль, відразу замовкали (С. Васильченко).
3. тільки недок. Пас. до розшнуро́вувати.
Словник української мови (СУМ-20)