розшнуровуватися

РОЗШНУРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗШНУРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Розв’язуватися, розпускатися (про шнурки, тасьму і т. ін. або про щось стягнене, зав’язане ними).

Завадка раптом зупинився. Ольга подумала, що, може, в нього черевик розшнурувався, бо він звів ногу на підмурок штахетів (Вільде, Сестри.., 1958, 519).

2. Розв’язувати, розпускати на собі шнурівку.

Стомлені офіцери з блаженними осмішками мучеників.. радісно гомоніли і, падаючи на постіль, відразу замовкали (Вас., II, 1959, 23).

3. тільки недок. Пас. до розшнуро́вувати.

Значення в інших словниках

1. розшнуровуватися — розшнуро́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розшнуровуватися — -уюся, -уєшся, недок., розшнуруватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Розв'язуватися, розпускатися (про шнурки, тасьму і т. ін. або про щось стягнене, зав'язане ними). 2》 Розв'язувати, розпускати на собі шнурівку. 3》 тільки недок. Пас. до розшнуровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розшнуровуватися — РОЗШНУРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗШНУРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Розв'язуватися, розпускатися (про шнурки, тасьму і т. ін. або про щось стягнене, зав'язане ними). Завадка раптом зупинився.  Словник української мови у 20 томах