Словник української мови у 20 томах

розшугнутий

РОЗШУ́ГНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розшугну́ти;

// у знач. прикм.

Розшугнуті двері.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розшугнутий — розшу́гнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови