розшумований

РОЗШУМО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Який розшумувався.

Була вона якась незвичайна в цей пізній час, в цю вітряну ніч, одна серед розшумованих хлібів, в таємничих тінях ночі та місячних серпанках (О. Гончар);

Серед розшумованого моря Виник могутній – Наш – Острів (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. розшумований — розшумо́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розшумований — -а, -е, розм. Який розшумувався.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розшумований — РОЗШУМО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який розшумувався. Була вона якась незвичайна в цей пізній час, в цю вітряну ніч, одна серед розшумованих хлібів, в таємничих тінях ночі та місячних серпанках (Гончар, II, 1959, 87); Серед розшумованого моря Виник могутній — Наш — Острів (Рильський, І, 1960, 334).  Словник української мови в 11 томах