розшумований
РОЗШУМО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який розшумувався.
Була вона якась незвичайна в цей пізній час, в цю вітряну ніч, одна серед розшумованих хлібів, в таємничих тінях ночі та місячних серпанках (Гончар, II, 1959, 87);
Серед розшумованого моря Виник могутній — Наш — Острів (Рильський, І, 1960, 334).
Словник української мови (СУМ-11)