розщипувати
РОЗЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Щипками розривати, розділяти на частини що-небудь.
– Ци видиш [бачиш] ти, доню, як тота [та] птиця моє масло розщипує? Так на тамтім [тім] світі будуть мою душу розщипувати за людську кривду (з переказу);
Хмельницький підійшов до огнища, відірвав рибі голову і кинув у полум'я, а потім, як чоловік голодний, не розщипуючи і не тереблячи її, вкусив (І. Франко).
2. Щипаючи, розсмикувати на волокна.
Словник української мови (СУМ-20)