розщібання РОЗЩІБА́ННЯ, я, с., розм., заст. Дія за знач. розщіба́ти і розщіба́тися. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках розщібання — розщіба́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови