розщібнути —
розщібну́ти дієслово доконаного виду розм., арх.
Орфографічний словник української мови
розщібнути —
див. розщібати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розщібнути —
РОЗСТІБА́ТИ (роз'єднувати щось застебнуте), РОЗСТІ́БУВАТИ (РОЗСТЬО́БУВАТИ рідше), РОЗЩІБА́ТИ, РОЗЩІ́БУВАТИ розм.; РОЗХРИ́СТУВАТИ (перев. одяг — на грудях). — Док.: розстебну́ти (розстібну́ти), розщебну́ти (розщібну́ти рідше), розщепи́ти діал.
Словник синонімів української мови
розщібнути —
РОЗЩІБНУ́ТИ див. розщіба́ти.
Словник української мови в 11 томах
розщібнути —
Розщіба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. розщібнути, -ну, -неш, гл. = розщіпати, розщіпнути. розщебані двері. Двери, крючекъ которыхъ откинутъ. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка