розщібнений

РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст.

Дієпр. пас. до розщібну́ти.

Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (М. Коцюбинський);

// у знач. прикм.

Молодий [хлопець] був високий, похмурий, губатий, років двадцяти, з-під розщібнутої блакитної сорочки кучерявилося густе волосся на грудях (О. Бердник);

Вона була тут! Світло од лампи, здивовані жіночі очі, немов вони бачили щось незвичайне, розщібнутий ґудзик на її грудях. .. Антін нетерпляче струснув плечима і тим рухом наче щость скинув із себе (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. розщібнений — розщі́бнений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розщібнений — розщібнутий, -а, -е, розм., заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до розщібнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розщібнений — РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розщібну́ти. Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (Коцюб., II, 1955, 383).  Словник української мови в 11 томах