Великий тлумачний словник сучасної мови

розщібнений

розщі́бнений

розщібнутий, -а, -е, розм., заст.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розщібнути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розщібнений — розщі́бнений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розщібнений — РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. до розщібну́ти. Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (М. Коцюбинський); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. розщібнений — РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розщібну́ти. Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (Коцюб., II, 1955, 383).  Словник української мови в 11 томах