розігнаний

РОЗІ́ГНАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розігна́ти.

Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (О. Стороженко);

Тепер, коли вартові бронетранспортери були розігнані артилерійським вогнем, ворог ішов хвиля за хвилею в контратаку (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. розігнаний — розі́гнаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розігнаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розігнати. || розігнано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розігнаний — РОЗІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розігна́ти. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор.  Словник української мови в 11 томах