розігнаний

розі́гнаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розігнати.

|| розігнано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розігнаний — розі́гнаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розігнаний — РОЗІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розігна́ти. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (О. Стороженко); Тепер, коли вартові бронетранспортери були розігнані артилерійським вогнем, ворог ішов хвиля за хвилею в контратаку (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. розігнаний — РОЗІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розігна́ти. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор.  Словник української мови в 11 томах