розігрітий

РОЗІГРІ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розігрі́ти.

Дихнув [хлопець] пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею (І. Франко);

Ми снідали на полі принесеним із собою і розігрітим тут же кулішем (Ю. Смолич);

Одеколон, пудра, грим, розігріте від танку жіноче тіло – всі запахи змішалися докупи (Ю. Яновський);

За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

Пахне свіжої глиці розігріта смола (С. Голованівський);

Розігріта кров Мов молотами стукала у жилах (І. Франко).

2. у знач. прикм. Який розігрівся, став збудженим унаслідок чого-небудь.

Любов Прохорівна вечорами лишала паранджу у сусідових жінок, молодих дехканок, і поверталася додому веселою, розігрітою (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. розігрітий — розігрі́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розігрітий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розігріти. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм.Який розігрівся, став збудженим унаслідок чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розігрітий — розігрі́тий: ◊ як розігріта пате́льня → пательня  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. розігрітий — РОЗІГРІ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розігрі́ти. Дихнув [хлопець] пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею (Фр.  Словник української мови в 11 томах