розігрітий

РОЗІГРІ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розігрі́ти.

Дихнув [хлопець] пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею (Фр., III, 1950, 8);

Ми снідали на полі принесеним із собою і розігрітим тут же кулішем (Смолич, І, 1947, 123);

Одеколон, пудра, грим, розігріте від танку жіноче тіло — всі запахи змішалися докупи (Ю. Янов., II, 1958, 159);

За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (Стельмах, І, 1962, 329);

// У знач. прикм.

Пахне свіжої глиці розігріта смола (Голов., Близьке.., 1948, 146);

Розігріта кров Мов молотами стукала у жилах (Фр., XIII, 1954, 207).

2. у знач. прикм. Який розігрівся, став збудженим унаслідок чого-небудь.

Любов Прохорівна вечорами лишала паранджу у сусідових жінок, молодих дехканок, і поверталася додому веселою, розігрітою (Ле, Міжгір’я, 1953, 83).

Значення в інших словниках

1. розігрітий — розігрі́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розігрітий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розігріти. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм.Який розігрівся, став збудженим унаслідок чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розігрітий — РОЗІГРІ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розігрі́ти. Дихнув [хлопець] пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею (І. Франко); Ми снідали на полі принесеним із собою і розігрітим тут же кулішем (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. розігрітий — розігрі́тий: ◊ як розігріта пате́льня → пательня  Лексикон львівський: поважно і на жарт