Словник української мови у 20 томах

роз'ярятися

РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і РОЗ'Я́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗ'ЯРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док.

Розлютовуватися, ставати дуже злим.

Розсердився [Ентелл] і роз'ярився. Аж піну з рота попустив (І. Котляревський);

Гаркуша, роз'ярившись, поспішив витурити Тимоху за двері (О. Гончар);

[Солдат:] Не йдіть. Ніхто вас слухати не буде. Народ роз'ярився (О. Корнійчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. роз'ярятися — роз'яря́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. роз'ярятися — -яюся, -яєшся, недок., роз'яритися, -рюся, -ришся, док. Розлютовуватися, ставати дуже злим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роз'ярятися — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови