Словник української мови у 20 томах

рокош

РО́КОШ.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рокош — -у, ч., іст. Конституційне право магнатів і шляхти у Речі Посполитій до кінця 18 ст. бунтувати, збиратися в бойові загони і підіймати повстання у разі незгоди з указами короля та постановами сейму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рокош — Невдоволення, хвилювання, бунт; повстання шляхти проти короля або сенату  Словник застарілих та маловживаних слів
  3. рокош — ро́кош (польс. rokosz – бунт, заколот) у Речі Посполитій 16 – 18 ст. заколоти шляхти проти королівської влади з метою захисту своїх прав та вольностей.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. рокош — У давній Польщі виступ шляхти проти короля, напр. Сандомирський р. (Зебжидовського) 1606-09, р. Любомирського 1665-66.  Універсальний словник-енциклопедія